в означеннях
Тлумачення, значення слова «цинік»:

ЦИ́НІК, а, чол.

1. Цинічна людина. Іван слухав поповичеві теревені, сміявся: здібний хлопець Славко, але виховання зробило з нього принципового ледаря, циніка і гульвісу (Петро Колесник, Терен.., 1959, 84); Дьяконов волів би краще не слухати похмурих його прорікань, бо як не дивно, але Васька Лобатий, цей п'яниця, скандаліст і цинік, не раз уже виявлявся правим (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 636).

2. іст. Послідовник давньогрецької філософської школи, яка проповідувала незалежність людини від навколишнього середовища, зневагу до людської культури, повернення до первісного стану.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 215.

Коментарі (0)