в означеннях
Тлумачення, значення слова «циркач»:

ЦИРКА́Ч, а, чол., розм. Артист цирку. Колись він бачив циркача, який тягав з усіх кишень гроші, хоч він їх туди й не клав (Юрій Збанацький, Курилові о-ви, 1963, 21); Шеф іноді дивився на наші вправи, виказуючи знання спорту. Чорт же його відав, що він був свого часу циркачем і навіть влаштовував змагання атлетів! (Юрій Яновський, II, 1954, 23);  * У порівняннях. Помбух, як добрий циркач, пірнув пухленькими руками у ворохи і подав головбухові книгу (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 175);
//  перен. Спритна людина, здатна на будь-які витівки.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 217.

Коментарі (0)