в означеннях
Тлумачення, значення слова «циркуль»:

ЦИ́РКУЛЬ, я, чол. Інструмент, що складається з двох ніжок, з'єднаних на одному кінці шарніром для розхиляння їх на потрібну відстань; застосовується для викреслювання кіл і вимірювання довжини ліній. Ще старогрецькі математики із школи Евкліда знали фігури, які можна побудувати за допомогою циркуля та лінійки (Знання та праця, 4, 1966, 22); Всі ткачі по черзі дають роботу на розгляд.. Конторщик розглядає з лупою і циркулем (Леся Українка, IV, 1954, 210); На карті було накреслено циркулем три відповідних концентричних кола (Микола Трублаїні, Шхуна.., 1940, 142);
//  у знач. присл., розм. Нагадуючи формою такий інструмент. — Та це ж не кінь, а «Лев»... — Іде той «лев» — у нього задні ноги циркулем, з ока тече якась слизота, і ребра в його поверх шкури вже стирчать (Остап Вишня, I, 1956, 54);
//  Землемірний інструмент подібної форми. Віддалі вимірюють різними способами: рулеткою, мірною стрічкою, землемірним циркулем (Фізична географія, 5, 1956, 14); Семен стояв із великим дерев'яним циркулем, що мав рівно два метри міри (Юрій Яновський, Мир, 1956, 189).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 218.

Коментарі (0)