ЦИРКУЛЯ́ЦІЯ, ї, жін.
1. Дія за значенням циркулювати 1.
До висоти приблизно 12 кілометрів простягається
тропосфера, де відбувається циркуляція повітря, що
визначає погоду (Наука і життя, 2, 1957, 13); При виконанні фізичної
роботи, що супроводиться посиленням циркуляції крові,
хвилинний об'єм [серця] значно зростає (Я. Л. Рапопорт, Курс патології, 1956, 204); Дно океанське вивчали [радянські вчені]..
Брали планктон, вивчали циркуляцію вод, будову земної
кори (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 198).
▲ Циркуляція атмосфери — сукупність повітряних
течій в атмосфері, що виникає внаслідок нерівномірного
розподілу атмосферного тиску і температури на земній
поверхні. Метеорологічні спостереження спростували
колишні уявлення про будову і циркуляцію атмосфери
у високих широтах (Видатні геогр. відкр.., 1955, 12).
2. мор. Крива, яку описує судпо при відхиленні руля на який-небудь кут. Описавши циркуляцію, крейсер ліг на новий курс (Радянська Україна, 23.II 1969, 2).