в означеннях
Тлумачення, значення слова «циркуляр»:

ЦИРКУЛЯ́Р, а, чол. Письмове розпорядження, наказ директивного характеру, що його надсилають підвідомчим установам або підлеглим службовим особам. — Написав [віце-губернатор] циркуляра, щоб ми.. збирали всякі відомості про те, як живуть малороси, які у їх звичаї (Панас Мирний, IV, 1955, 372); — Приходжу ближче, народу купа, а возний усередині вичитує циркуляр із губернії: панам за панщину призначена заплата (Іван Франко, VIII, 1952, 22); Валуєвський циркуляр 1863 року про заборону друкувати книги і журнали українською мовою не дав тих результатів, яких чекав царський уряд (Стеценко, Життя К.-Карого, 1957, 39); — Який там секрет?! Це й тебе стосується, — відповів Євген Панасович, вдивляючись в листочок цигаркового паперу, густо подзьобаний чорним ряботінням літер друкарської машинки. — Це ніби циркуляр з губполітосвіти, щоб розгортали серед населення роботу (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 84);  * Образно. [Валя:] Даню, ти що — дратуєшся зі мною? Думаєш, Валя — якийсь циркуляр? Ходяча резолюція? (Юрій Мокрієв, П'єси, 1959, 206);
//  заст. Послання, звернення. [Селім:] Я вже заготував циркуляр до крамарів про пожертвування цукерок на користь дітей селян неврожайних округів. (Виймає папірець). Прочитайте. [Зоя:] Навіщо? Нехай уже вони читають, а я підпишу... Тут усе написано? (Володимир Самійленко, II, 1958, 196).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 217.

Коментарі (0)