в означеннях
Тлумачення, значення слова «цитькнути»:

ЦИ́ТЬКНУТИ і ЦИ́ТЬНУТИ, ну, неш, док., розм. Однокр. до цитькати. Підтовпились ближче до Марка всі й ждуть. Тиша. Хтось прокашлятись хотів, та на його цитькнули, і той проковтнув кашель (Микола Куліш, П'єси, 1960, 125); Він щохвилинки мусив одриватися від розмови, щоб когось відтягти за штанці, або дати стусана, або цитьнути... бо ж тієї малечі було понад десяток (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 54); — Я не хочу вмирати! — раптом закричав Мазуренко. — Не хочу, не хочу, не хочу! — Мовчіть, а то почує вартовий, — цитьнув на нього майор (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 10);  * Образно. Дрібно фуркнувши, з-під ноги вилетіла просянка, злякано цитькнула на когось: «цик-цить, цик-цить» (Михайло Стельмах, II, 1962, 359).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 222.

Коментарі (0)