ЦИВІЛІЗА́ЦІЯ, ї, жін.
1. Рівень суспільного розвитку і матеріальної культури, досягнутий тією або іншою суспільно-економічною формацією, а також ступінь і характер розвитку культури певних епох і народів; сукупність виявів досягнутого ступеня суспільного розвитку. В середню пору бронзового віку населення степів Подніпров'я зберігало економічні зв'язки з південними країнами. Про це, зокрема, свідчать знахідки бронзових дволезових сокир, характерних для кріто-мікенської цивілізації і Трої (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 99); Книжна спадщина земель, віддалених від сфери нападів монголо-татар та інших руйнівних для колишньої староруської цивілізації подій, збереглася значно краще, ніж власне київська (Питання походження української мови, 1956, 122); Злакові культури з'явилися в господарстві стародавньої людини на території України в неолітичну епоху в результаті зв'язків її з землеробськими цивілізаціями Сходу (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 37); У нас створена і розвивається нова цивілізація. Вона забезпечує широку координацію праці і засобів на основі раціонального планування, надзвичайне зростання культури і народної освіти, справжню свободу особи, формування нової людини (Комуніст України, 5, 1961, 22).
2. Сучасна культура, прогрес, освіта. На тисячні
лади повторюють наші й чужі патріоти: театр —
то школа життя, підойма національності і
розсадник цивілізації, спосіб ублагороднення чуття і т. ін.
Та на лихо у всіх тих речах мені ввижається багато
фальшивого, натягненого, вивченого з книжок, а не
взятого з живої дійсності (Іван Франко, XVI, 1955, 178);
Розкладається буржуазне суспільство, вичерпавши свої творчі
сили, завівши культуру, цивілізацію в глухий кут (Василь Еллан,
II, 1958, 122); Тільки після того, як виявилось,
що дідівські дерев'яні ночовки вже розсохлися, старий
пішов на поступки цивілізації. Він і сам тепер, нарівні
з іншими, їсть із тарілочки (Олесь Гончар, Тронка, 1963,
10);
// розм. Річ, що є досягненням сучасного прогресу.
Бонковський трохи його [фортеп'яно] полагодив,
пообмотував нитками поламані молоточки, поприклеював, що
поодставало, й зіпхнув Олесі за добрі гроші ту
цивілізацію, котра вже годилась на дрова (Нечуй-Левицький, III,
1956, 211).
3. спец. Третій ступінь у розвитку людської культури, якому передують два інші — доба дикунства й доба варварства. Цивілізація — період засвоєння дальшої обробки продуктів природи, період промисловості у власному значенні цього слова і мистецтва (Фрідріх Енгельс, Походж. сім'ї.., 1948, 25).