ЦИВІ́ЛЬНИЙ, а, е.
1. Який стосується правових
відносин громадян між собою і з державними органами та
організаціями. Радянське цивільне законодавство
покликане зміцнювати соціалістичну систему
господарства і соціалістичну власність, охороняти інтереси
державних, кооперативних і громадських організацій,
захищати майнові права громадян, їх честь і гідність
(Наука і життя, 1, 1964, 34); Суд розглядає різні цивільні
позови і відновлює торжество закону, усуває порушення
закону, захищає законні права громадян (Радянський суд
охороняє права.., 1954, 15).
▲ Цивільне право див. право; Цивільний кодекс —
закон, який містить розташовані за певною системою
основні норми правових відносин громадян тієї держави,
на території якої він діє. Цивільний і Шлюбний кодекси
Аргентіни закріплюють панування чоловіка в сім'ї,
позбавляють жінку права на майно, придбане за час
спільного життя (Радянський суд на охороні прав.., 1954, 10).
2. Який не належить до війська, не стосується
військових справ; невійськовий. Більше двадцяти
видів робіт виконує цивільна авіація у сільському
господарстві (Знання та праця, 3, 1966, 2); Він бачив, як
цивільні люди самовіддано й організовано допомагали
бійцям (Дмитро Ткач, Крута хвиля, 1956, 66); Петро Степанович
формально став цивільним співробітником військової
газети, а по суті — ще ближче зійшовся з військовими
(Василь Кучер, Голод, 1961, 201); [Сергій:] Ми усі любимо
після бою про цивільне життя говорити (Олександр Корнійчук, П'єси,
1947, 359); — Всі ці питання, Хаєцький, будуть
розв'язані органами нової цивільної влади. Я певен, що
тут обійдеться без вашого втручання (Олесь Гончар, III,
1959, 324); До фронту він був студентом інституту
цивільних інженерів (Юрій Смолич, III, 1959, 68);
// у знач.
ім. цивільне, ного, сер. Невійськовий одяг.
Представники влади, троє в цивільному і один жандарм,
намагалися заговорити до Павла, але він не розумів ні
французької, ні англійської, а тим більше турецької мови
(Василь Кучер, Голод, 1961, 344); В навстіж відчинених дверях
молодих зустрів генерал-лейтенант Григорій
Григорович Глазунов. Він був в цивільному, що робило його
схожим на вченого (Олександр Довженко, I, 1958, 332);
// у знач. ім.
цивільний, ного, чол. Особа, що не належить до війська.
На косогорі між густими деревами вже сиділи купками
цивільні. Це були робітники з ближчої шахти й селяни
(Петро Панч, I, 1956, 608).
За цивільною звичкою див. звичка.
▲ Цивільна оборона — система загальнодержавних
оборонних заходів для захисту населення та об'єктів
народного господарства від ракетно-ядерної, хімічної,
бактеріологічної та інших видів сучасної зброї.
3. Нецерковний, недуховний; світський. — А наші конфесійні закони! Наші цивільні шлюби!.. Панове, се справа дуже важна! (Іван Франко, III, 1950, 217); Для боротьби з католицькою церквою, яка підтримувала контрреволюцію, Конвент закрив церкви і ввів цивільні обряди — хрестини, весілля, похорон (Нова історія. Підручник для 8 кл., 1956, 75).