в означеннях
Тлумачення, значення слова «цивільний»:

ЦИВІ́ЛЬНИЙ, а, е.

1. Який стосується правових відносин громадян між собою і з державними органами та організаціями. Радянське цивільне законодавство покликане зміцнювати соціалістичну систему господарства і соціалістичну власність, охороняти інтереси державних, кооперативних і громадських організацій, захищати майнові права громадян, їх честь і гідність (Наука і життя, 1, 1964, 34); Суд розглядає різні цивільні позови і відновлює торжество закону, усуває порушення закону, захищає законні права громадян (Радянський суд охороняє права.., 1954, 15).
Цивільне право див. право; Цивільний кодекс — закон, який містить розташовані за певною системою основні норми правових відносин громадян тієї держави, на території якої він діє. Цивільний і Шлюбний кодекси Аргентіни закріплюють панування чоловіка в сім'ї, позбавляють жінку права на майно, придбане за час спільного життя (Радянський суд на охороні прав.., 1954, 10).

2. Який не належить до війська, не стосується військових справ; невійськовий. Більше двадцяти видів робіт виконує цивільна авіація у сільському господарстві (Знання та праця, 3, 1966, 2); Він бачив, як цивільні люди самовіддано й організовано допомагали бійцям (Дмитро Ткач, Крута хвиля, 1956, 66); Петро Степанович формально став цивільним співробітником військової газети, а по суті — ще ближче зійшовся з військовими (Василь Кучер, Голод, 1961, 201); [Сергій:] Ми усі любимо після бою про цивільне життя говорити (Олександр Корнійчук, П'єси, 1947, 359); — Всі ці питання, Хаєцький, будуть розв'язані органами нової цивільної влади. Я певен, що тут обійдеться без вашого втручання (Олесь Гончар, III, 1959, 324); До фронту він був студентом інституту цивільних інженерів (Юрій Смолич, III, 1959, 68);
//  у знач. ім. цивільне, ного, сер. Невійськовий одяг. Представники влади, троє в цивільному і один жандарм, намагалися заговорити до Павла, але він не розумів ні французької, ні англійської, а тим більше турецької мови (Василь Кучер, Голод, 1961, 344); В навстіж відчинених дверях молодих зустрів генерал-лейтенант Григорій Григорович Глазунов. Він був в цивільному, що робило його схожим на вченого (Олександр Довженко, I, 1958, 332);
//  у знач. ім. цивільний, ного, чол. Особа, що не належить до війська. На косогорі між густими деревами вже сиділи купками цивільні. Це були робітники з ближчої шахти й селяни (Петро Панч, I, 1956, 608).
 За цивільною звичкою див. звичка.
Цивільна оборона — система загальнодержавних оборонних заходів для захисту населення та об'єктів народного господарства від ракетно-ядерної, хімічної, бактеріологічної та інших видів сучасної зброї.

3. Нецерковний, недуховний; світський. — А наші конфесійні закони! Наші цивільні шлюби!.. Панове, се справа дуже важна! (Іван Франко, III, 1950, 217); Для боротьби з католицькою церквою, яка підтримувала контрреволюцію, Конвент закрив церкви і ввів цивільні обряди — хрестини, весілля, похорон (Нова історія. Підручник для 8 кл., 1956, 75).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 208.

Коментарі (0)