Словник української мови

ДАЛЕКОГЛЯ́ДНИЙ, а, е. Здатний передбачати події, наслідки чого-небудь і т. ін.; передбачливий. Російські та українські революціонери-демократи бачили і в ньому [Т. Шевченкові] .. глибокого й далекоглядного мислителя, полум'яного поета (Максим Рильський, III, 1956, 250); — Бути рішучим — похвально, але бути далекоглядним — обов'язок державного діяча (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 365);
//  Який відзначається передбачливістю, урахуванням перспективи розвитку. Перемога на цілині — результат мудрої, далекоглядної політики Комуністичної партії (Наука і життя, 5, 1959, 10); Поява журналу «Червоний шлях» говорила про значні зрушення на культурному фронті і далекоглядні завдання, які ставили в цій галузі Комуністична партія і Радянська влада (Поезія і революція, 1956, 149).