ДАЛЕ́КИЙ, а, е.
1. Який знаходиться, відбувається
на великій відстані. В якійсь далекій стороні... Таку
ледачу пам'ять маю, Що й не згадаю (Леонід Глібов, Вибр., 1957,
90); Десь підвода далека в полях гуркотить (Максим Рильський,
I, 1956, 41); Журавлі вже давно одлетіли у далекі і теплі
краї (Володимир Сосюра, I, 1947, 143);
// Який перебуває, живе десь
далеко (про людину). Щось охолонув молодець.. Чи згадав
далеку милу й заридав дрібними слізьми на чужині?
(Леся Українка, I, 1951, 306); Не сумнівайсь ні на хвилину,
далекий друже бойовий, за синьооку Катерину будь завжди
певен (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 357);
// Який доноситься, лине
здалека. Він чув далеке дихання отари.. і ледве вловимий
голос пісень (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 320); Чути далекий грім
(Іван Франко, VI, 1951, 377); Колись в своє убогеє село.. Мене
далеким вітром занесло (Степан Васильченко, II, 1959, 485); * У порівняннях.
Ти повторила, як луна: «правда», але якимсь упалим,
немов далеким голосом (Леся Українка, III, 1952, 693);
// Який
має велику протяжність. До любої небоги нема далекої
дороги (Номис, 1864, № 8759);
// Який долає великі
відстані. Змалку він мріяв стати капітаном далекого
плавання (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 53); Які це враження від
своїх далеких подорожей приніс П. Дорошко? (Андрій Малишко,
Думки.., 1959, 39).
♦ З далекого далека — з далекого краю; здалека.
Тільки десь з далекого далека чути було мелодію і ритм
вальса (Вадим Собко, Стадіон, 1954, 243).
2. перен. Спрямований у далечінь; байдужий, холодний (про погляд, очі). Андрій підняв очі. І вони на мить зупинились і кинули далекий погляд кудись.. поза стіни, поза хату (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 22); Очі його були сумні й далекі (Юрій Яновський, I, 1958, 446).
3. Віддалений великим проміжком часу; дуже
давній. Десь далеко стукає калатало нічного сторожа .. Воно
завжди викликає у мене настрій, почуття зв'язку з
далеким минулим, з життям моїх пращурів (Михайло Коцюбинський,
I, 1955, 415); Народе мій! В далекім листопаді, За
Леніним шикуючись в полки, .. Відчув ти грізну, титанічну
силу (Микола Гірник, Сонце.., 1958, 5);
// Який знаходиться у
перспективі; прийдешній, майбутній. Людство 3
безмірним трудом розорало [поле] під засів Добра і правди,
для таємних, Далеких, прийдешніх часів (Іван Франко, XIII,
1954, 410).
4. Віддалений у роді; малоспоріднений. Він мені й родич далекий (Марко Вовчок, I, 1955, 85); — Чи чуєте ви, всі далекі і близькі браття мої! Скоро прийде вітер! Готовсь!! (Гнат Хоткевич, II, 1966, 218).
5. від чого, перен. Який не думає про що-небудь, не має наміру робити щось. Латин, і серцем, і душею Далекий бувши од війни, .. Зізвав к собі панів вельможних (Іван Котляревський, I, 1952, 184); Очі сумлінно читали кожне слово, кожний рядок, та розум був далекий від розуміння (Юрій Яновський, II, 1958, 143).
6. у знач. ім. далеке, кого, сер. Те, що знаходиться на великій відстані, віддалене в часі, в суті і т. ін. — Нема од нього [острова] дороги. Хіба місяць вночі збудує золотий міст, з'єднає острів з далеким і невідомим (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 301); І за те, що я могутнім Був з тобою в дні весни, Жив далеким, жив майбутнім, Не помітив сивини (Терень Масенко, Сорок.., 1957, 235); Вірші треба конечне перекладать з первотвору, бо інакше може вийти щось зовсім далеке і неподобне (Леся Українка, V, 1956, 21).