ДАРМУВАТИ, ую, уєш. недок.
1. Нічого не робити, гаяти час. Там десь поїде [чоловік] часом на торг, купить що або й не купить, вернеться запитий [п'яний] і дармує (Осип Маковей, Вибр., 1954, 103); Одні пухнули з голоду і працювали, а другі дармували й жили в розкошах (Мирослав Ірчан, II, 1958, 25).
2. Не використовуватися, лежати без діла (про неживі речі). — Гроші дурно лежать, дармують і не дають ніякої користі, ні навіть процентів (Нечуй-Левицький, III, 1956, 380). Дармує тут [на будівництві храму] костур (Іван Франко, XIII, 1954, 274).