ДАВА́ЛЕЦЬ, льця, чол., розм., рідко. Те саме, що
давальник. — Це справді знайшовся гарний давалець: роботи
дає багато, а харч дає, видавцем (Нечуй-Левицький, II, 1956, 250).
▲ Давальний відмінок, грам. Відмінок, який
відповідає на питання: кому? чому? Розрізняють шість
відмінків: називний, родовий, давальний, знахідний, орудний
і місцевий (Курс сучасної української літературної мови, I, 1951, 306).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 202.