в означеннях
Тлумачення, значення слова «даватися»:

ДАВАТИСЯ, даюся, даєшся; мин. ч. давався, давалася, лося; наказ. сп. давайся; недок., ДАТИСЯ, дамся, дасися, дасться; дамося, дастеся, дадуться; мин. ч. дався, далася, лося; наказ. сп. дайся; док.

1. звичайно із запереч., розм. Дозволяти зробити що-небудь з собою. — Так, батьку, покажем, — гукає загін, — До рук не дамося живими! (Михайло Старицький, Поет. тв., 1958, 225); Коні запінились, а не даються випередити (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 189); — Хоч би не спіймали того доброго міського чоловіка.. Тільки ні, то такий, що спроста в руки не дасться (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 206);
//  перен. Піддаватися впливові, дії чого-небудь. [Долорес:] І ти не думай, що я б йому далася на підмову (Леся Українка, III, 1952, 335); Нам час не датися на глум: Здіймуться дружні хлопські руки, І просвітліє хлопський ум! (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 187).
Даватися (датися) взнаки (в тямки́, у тямку, у помки і т. ін.) — давати себе знати, відчути; залишати про себе пам'ять чим-небудь прикрим, неприємним. Ну, вже таки Далась взнаки Мені та Галка Біла! Мов чиряки на печінки, От так притьмом і сіла! (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 158); Микола згадував окремі епізоди, які, мабуть, дались найбільш йому взнаки (Петро Панч, В дорозі, 1959, 198); Страшно далася в тямку Шимкові та зима (Іван Франко, II, 1950, 139); Дався той день у помки Кирилові Івановичові [Івановичу]: і досі він його без того, щоб не заскреготати зубами, згадати не може (Панас Мирний, I, 1954, 151); Даватися (датися) знати — те саме, що Дати себе знати (див. давати). От ще сонечко не вмилось, А царівна вже й схопилась.. Так дається горе знать (Іван Манжура, Тв., 1955, 197); Страшний він [Дніпро] у чорну бурю... Це добре далося знати в дні громадянської війни (Максим Рильський, III, 1956, 26)

2. (1 і 2 ос. не вживаються) кому. Виявлятися яким-небудь для здійснення, подолання, переборення. [Валент:] Звісно, по-жіночому вона невтримливо з тобою говорила, та їй далась нелегко та розмова (Леся Українка, III, 1952, 287); Вантажник Григорій трохи заїкувався, коли говорив: йому трудно давалася літера «а» (Юрій Смолич, V, 1959, 34); Перемога басмачам далася дешево (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 367);
//  Бути легким, приступним для розуміння, засвоєння і т. ін. [Галя:] Не всякому, паночко, та наука дається, інший бог знає, як трудиться, а воно не йде та й не йде в голову (Панас Мирний, II, 1954, 134); Набуде Марко досвіду, тоді і наука дасться йому, досягне свого, до чого душа лежить (Костянтин Гордієнко, I, 1959, 355).

3. (1 і 2 ос. не вживаються), тільки док., мин. ч., кому, Стати предметом особливої уваги, інтересу. — Та що там за Василь тобі дався? — каже Маруся (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 34); — Дались тобі ті п'ять карбованців, подавилася б ти ними ще ниньки (Михайло Стельмах, I, 1962, 11).

4. тільки недок. Пас. до давати 1—3, 6, 9. [Левіт:] Берегти святині. Щоб жертов [жертв] не давалось поза храмом (Леся Українка, II, 1951, 159); У статті, дається також характеристика основних методів дослідження внутрішнього мовлення (Радянська психологічна наука.., 1958, 242).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 203.

Коментарі (0)