в означеннях
Тлумачення, значення слова «давлючий»:

ДАВЛЮ́ЧИЙ, а, е, розм.

1. Який давить. У Глущука до горла підкотився гарячий давлючий клубок (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1950, 10); Розібрав його кашель такий давлючий, що аж сльози з очей покотилися (Михайло Чабанівський, Балканська весна, 1960, 455).

2. Який важко проковтнути (про їжу). [Ліза:] Ніхто не їсть [пряників], такі вони давлючі (Іван Кочерга, II, 1950, 157).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 205.

Коментарі (0)