в означеннях
Тлумачення, значення слова «дбайливий»:

ДБАЙЛИ́ВИЙ, а, е. Який дбає, піклується про кого-, що-небудь. А тим часом у дбайливої господині-паніматки вже й обід постиг (Нечуй-Левицький, I, 1956, 138); Бідно живе Василь, як і всі трудівники-смерди. Але руку господарів дбайливих видно скрізь (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 523);
//  Старанний, пильний. Після тяжкого поранення йому довгий час потрібний був дбайливий догляд (Радянська Україна, 27.III 1946, 3); Дбайливий догляд за плантаціями, боротьба з шкідниками і бур'янами — ось що вирішує долю врожаю (Радянська Україна, 17.III 1949, 3);  * Образно. Все це вимагало господаря, вимагало щоденного дбайливого ока (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 73).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 215.

Коментарі (0)