ДЕДАЛІ, присл.
1. Чим далі. Дедалі, дедалі усе стиха, ні травка не колишеться, усе чогось жде (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 412); Море дедалі втрачало спокій (Михайло Коцюбинський, 1, 1955, 391).
2. у знач. підсил. част. У сполученні з порівняльним ступенем прикметників і прислівників указує на поступове посилення їх якості. Дедалі все дужче й дужче опановувала Зінька одна думка й не давала йому спокою: думка завести в громаді такий лад, щоб по правді все робилось (Борис Грінченко, II, 1963, 365); Дощ шумить, .. дедалі рясніший, голосніший (Степан Васильченко, II, 1959, 75); Дедалі меншими стають верхівці в степу (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 303).