ДЕКАДЕ́НТСЬКИЙ, а, е. Прикм. до декадент і декадентство. Але романтики, а найбільше Жорж Санд та найновіші декадентські поети й повістярі найбільше припадали до її [Настусі] нервової, мрійної, випещеної, трохи збоченої вдачі (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 229); Умови шаленого наступу реакції після поразки революції 1905-1907 рр. породили пристосовницьку, декадентську літературу, що оспівувала містику, порнографію, песимізм (Радянське літературознавство, 2, 1958, 4); Розвиток українського радянського графічного мистецтва відбувався в умовах запеклої боротьби, проти декадентських течій буржуазного мистецтва (Українська радянська графіка, 1957, 5).