в означеннях
Тлумачення, значення слова «декоративний»:

ДЕКОРАТИ́ВНИЙ, а, е.

1. Признач. для оздоблення, прикраси. Важливим видом будівельної кераміки були декоративні плитки, призначені для оздоблення підлоги і стінок багатих світських і церковних будівель (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 430); Дворики засаджені всякою городиною і декоративною зеленню (Іван Сенченко, На Батиєвій горі, 1960, 51); Малюючи, вона шукає нових технічних прийомів декоративного розпису (Іван І. Волошин, Самоцвіти, 1952, 134); Озеленення шкіл, дитячих садів та дитячих майданчиків має на меті декоративне оформлення (Лісівництво і полезахисне лісорозведення, 1956, 292).

2. Живописний, мальовничий. Здавалося б, що створюючи великі панно, художники посилять декоративний елемент і використають ритмічні властивості композиції. Проте цього не сталося (Мистецтво, 6, 1958, 15); — Такі тапчани мені подобаються... вузькі, у фермі латинського «ель», вони такі декоративні, що аж шкода спати на них (Ірина Вільде, Винен.., 1959, 65).

3. Стос. до декорації, оформлення сцени. Велику увагу приділяв Саксаганський реалістичному декоративному оформленню (Тобілевич, Життя Саксаганського, 1957, 293).

4. перен. Розрахований на зовнішній ефект; показний. Узбечка-куховарка [на малюнку] занадто вже декоративна, помпезна якась (Антоненко-Давидович, За ширмою, 1963, 42); Він не відчував ні фальші, ні утрировки в тім ніби декоративнім своїм житті (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 465).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 235.

Коментарі (0)