в означеннях
Тлумачення, значення слова «денце»:

ДЕ́НЦЕ́, я, сер.

1. Зменш.-пестл. до дно 2. Ой, у полі озеречко, Там плавало відеречко. Соснові клепки, а дубове денце, Не цурайся, моє серце (Українські народні ліричні пісні, 1958, 312); Потім бачив себе на коні бравим вершником. На шапці червоне денце і зірка п'ятикутна (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 29).

2. бот. Нижня частина цибулин і квіток деяких рослин. Пошкодження цибулин починається з денця, яке трухлявіє, а лусочки гинуть (Шкідники і хвороби .. рослин, 1956, 291); Самиця [кульбабового довгоносика] відкладає яйця безпосередньо в денце квіткового кошика кок-сагизу, проколюючи його обгортку (Шкідники поля, городу та саду, 1949, 86).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 243.

Коментарі (0)