ДЕНЬ, дня, чол.
1. Частина доби від сходу до заходу
сонця, від ранку до вечора. День промчався над
землею, — хороший, ясний, літній день пробіг, як тінь,
над нею (Панас Мирний, I, 1954, 330); Люблю блискучий день,
коли земля цвіте, Пташиний хор співає І славить у
піснях тих сонце золоте (Максим Рильський, I, 1960, 95);
* У порівняннях. Була веселенька, як день у маї місяці
(Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 314);
// Про денне світло. День погас,
І все почило (Тарас Шевченко, II, 1953, 242); [Любов:] Я
стояла, аж поки став біліти день (Леся Українка, II, 1951, 49).
[Білий] день надворі; Надворі вже день — зовсім
видно, розвиднилось. Коли підведеться вона, аж
надворі вже день (Нечуй-Левицький, II, 1956, 245); Добрий день!;
День добрий! — вітання при зустрічі, у листуванні.
— Добрий день, Когуте, ти співуча птице! А Когутик
каже: «Добрий день, Лисице!» (Іван Франко, XIII, 1954, 259);
Я підпускаю її до своїх дверей і лиш, тоді голосно
кажу: — День добрий, панні Анелі! (Михайло Коцюбинський, II, 1955,
252); За дня — удень. Осінній вітер шумів і свистів по
вузьких вуличках Борислава і розмішував мокру глину,
свіжо за дня видобуту з ям (Іван Франко, I, 1955, 76); — Ще за
дня ми з братом.. розбили макітру з тістом (Григорій Тютюнник,
Вир, 1964, 18); Світловий день — час від сходу до
заходу сонця. За світловий день кожен з них
[комбайнерів] викопує буряки з 5—6 гектарів (Радянська Україна,
29.IX 1960, 2); Серед [білого] дня — удень. Сльози
дівочі І серед дня лихо роблять. А що ж серед ночі?
(Тарас Шевченко, I, 1951, 162); Ми [в'язні] — четверо — почали
готувати цей зухвалий напад на тюремне начальство
серед білого дня, на очах цілої камери (Юрій Збанацький, Єдина,
1959, 263); Ясно як [божий] день — зовсім ясно,
очевидно. — Що вдарити треба неодмінно першими — це
Боженкові.. було ясно як день, бо ж атакуючий завжди
має перевагу (Юрій Смолич, Реве та стогне.., 1960, 341).
♦ Аби день до вечора — абияк, без інтересу. Сестра
ж Євгенія.. сяк-так працює телятницею, аби день до
вечора (Радянська Україна, 22.IX 1962, 2); День і ніч; Днями й
ночами — протягом усієї доби, вдень і вночі;
безперервно. Ноток тут дуже славний, він шумить у мене під
вікном день і ніч, наче велика ріка (Леся Українка, V, 1956,
147); Міркувала щось баба. Днями й ночами, потай,
сама (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 273).
2. Час, який дорівнює 24 годинам; доба. Дні
минають, Минають місяці, — село Навік замовкло, оніміло
І кропивою поросло (Тарас Шевченко, II, 1953, 151); Утворення
виборчих дільниць провадиться не пізніше як за 45 днів
до виборів (Положення про вибори до ВР УРСР, 1946, 6).
▲ Робочий день — певна кількість часу в межах
доби, встановлена для роботи на підприємстві, в
установі і т. ін. В нашій країні буде найкоротший в світі
робочий день і найкоротший тиждень (Комуніст України,
1, 1951, 3).
♦ Вчорашній день — минуле. В цеху є люди, які
вважають сьогоднішню перемогу вчорашнім днем (Павло Автомонов,
В. Кошик, 1954, 12); День-два; День-другий — кілька
днів. Переїздом спинюсь на день-два у Львові (Михайло Коцюбинський,
III, 1956, 315); Лікар звелів перележати в ліжку
який день-другий (Панас Мирний, V, 1955, 404); День за
днем — один день за одним, тривалий час. День за днем
тяг злиденне життя, проїдаючи останнє своє добро
(Панас Мирний, II, 1954, 261); Минав день за днем гарячкової
ожиданки (Іван Франко, V, 1951, 342); День по дню — з кожним
днем. Та вже й тепер вона [Україна], як всі добре
знаємо, міняється помітно — і то, сказати б, не тільки
місяць по місяцю, а й день по дню (Павло Тичина, II, 1957, 490);
День у день; День при дні — щоденно, безперервно.
Цілий тиждень, день у день, ніч у ніч, не переставала
мати плакати (Панас Мирний, III, 1954, 68); Сидимо було
день при дні у дівочій та робимо (Марко Вовчок, I, 1955, 102);
Завтрашній день див. завтрашній; З дня на день:
а) з одного дня на інший. Коген, здається, роздобув уже
гроші, хоч відтягає з дня на день з своїм приїздом
(Михайло Коцюбинський, III, 1956, 194); б) в один із найближчих днів,
у найближчий час. З дня на день ждали в село землемірів
(Андрій Головко, II, 1957, 183); На днях; [Цими] днями — у
найближчий з майбутніх або з недавно минулих днів;
незабаром або нещодавно. На днях думаю запрягтися у
переписну (Панас Мирний, V, 1955, 358); «Вісник» дістав цими
днями, дуже Вам дякую (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 278);
Ліспромгосп контору у Вижниці зорганізував, план одержав
на вивіз лісу, днями й платформи під нього подавати
почнуть (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 136); Чорний день
див. чорний.
3. Календарна дата, встановлена для чого-небудь.
До лікарні не впустили. День відвідування — завтра
(Євген Кравченко, Сердечна розмова, 1957, 25);
// Календарна
дата, присвячена якій-небудь події; свято. Мир!
З якою радістю повторювали це священне слово люди
в перший День перемоги (Наука і життя, 5, 1960, 6); День
народження Платона Кречета. Урочисто прибраний
стіл чекає на гостей (Олександр Корнійчук, I, 1955, 85);
Міжнародний жіночий день 8 березня жінки — наукові
працівники академії відзначили новими дослідженнями (Наука і життя,
3, 1960, 2).
▲ День відкритих дверей — дата, встановлена для
вільного доступу в учбовий заклад, на виробництво і
т. ін., перев. для бажаючих поступити вчитись, на
роботу.
4. тільки мн., чого, які. Час, період у житті людини,
народу. Ой річечко, голубонько! Як хвилечки твої —
Пробігли дні щасливії І радощі мої... (Леонід Глібов, Вибр.,
1957, 232); Минуть, Уже потроху і минають дні
беззаконія і зла (Тарас Шевченко, II, 1953, 326); Вони [візники]
на фоні днів нових Як щось забуте й архаїчне (Володимир Сосюра,
I, 1957, 467);
// чиї. Життя. Мої дні течуть тепер
серед степу, серед долини, налитої зеленим хлібом
(Михайло Коцюбинський, II, 1955, 226); Невтішна мати до кінця своїх
днів питатиметься в подорожніх: «А чи не бачили, чи
не чули?» (Олександр Довженко, I, 1958, 356).