в означеннях
Тлумачення, значення слова «дерен»:

ДЕ́РЕН, рну, чол. Поверхневий шар ґрунту, вкритий травою і трав'янистими рослинами, густо пронизаний їх коренями. Вона звеліла.. вистругать дерен і прочистити заступами доріжку (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 27);
//  Вирізані з цього шару пласти. Зрівняв землю, покрив дерном, Щоб ніхто не бачив, Де полягли Ґонти діти, Голови козачі (Тарас Шевченко, I, 1951, 143); Дерен для кріплення укосу [греблі] рекомендується укладати тільки восени (у вересні—жовтні), бо в жарку пору року він пересихає і гине (Довідник сільського будівельника, 1956, 52).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 247.

Коментарі (0)

ДЕРЕ́Н, у, чол., бот. (Corus).

1. Кущ або дерево родини кизилових з їстівними кислувато-солодкими ягодами; кизил. Вишні, черешні, груші, сливи угорки, тернослив, терен та дерен — все росло густими купами (Нечуй-Левицький, II, 1956, 38); Кизил, або дерен — стара культура. Невибаглива до ґрунтів, морозостійка, вона дістала досить велике поширення (Вечірній Київ, 5.VI 1961, 4).

2. Ягоди цієї рослини.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 247.

Коментарі (0)