в означеннях
Тлумачення, значення слова «деренчати»:

ДЕРЕНЧАТИ. чи́ть, недок. Видавати уривчасті дрижачі звуки. Маланка.. бухика по хаті, аж шибки деренчать (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 32); Кілька млинків, крутячись на вітрі, весело деренчали, гули (Олесь Донченко, IV, 1957, 71);
//  перен. Звучати уривчасто; дрижати (перев. про голос). Простуджений його голос деренчав, мов тріснута посудина (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 60).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 248.

Коментарі (0)