ДЕРЕВІ́Й, ю, чол. Трав'яниста запашна лікарська рослина родини складноцвітих. Жарко дихає материнка, п'яним духом дише деревій (Степан Васильченко, I, 1959, 330); Де-не-де біліє деревій, жовтіє безсмертник, пахнуть, сохнучи від спеки, васильки, ще не зчесані металом (Олесь Гончар, I, 1954, 50).