ДЕРЕВНИ́Й, а, е.
1. Прикм. до дерево 1. Тепер
в ботанічних садах і дендрологічних парках республіки
росте близько 1300 видів деревних і чагарникових
рослин і культивуються сотні садових форм (Розвиток науки в УРСР.., 1957, 355); З незачинених дверей тягло
березневою вогкістю, талим снігом, гноєм, деревною корою...
(Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 320);
// Який добувається,
виготовляється, одержується з дерева. Для підвищення
врожаю і цукристості буряків дуже велике значення
має деревний і солом'яний попіл (Колгоспник України, 2, 1956,
17); Дьоготь деревний одержують за допомогою сухої
перегонки деревини і кори сосни або берези (Профілактика захворювань.., 1955, 61); Метиловий спирт утворюється
також під час сухої перегонки дерева, чому і
називається ще деревним спиртом (Загальна хімія, 1955, 430).
2. Який водиться, живе або паразитує на (в) дереві (у 1 знач.). Уїстіті [мавпи] — типові деревні тварини, що все життя проводять на деревах високостовбурних, вогких лісів (Посібник з зоогеографії, 1956, 38).