ДЕРЕВИ́ЩЕ, а, сер., діал. Домовина. Сидів на ослоні згорблений майстер.. і збивав деревище (Марко Черемшина, Тв., 1960, 66); Коли клали Одотиного Степана з тесаної яворової лави в деревище, Гафія тримала мерця за голову (Іван Чендей, Вітер.., 1958, 10).