ДЕРЖА́К, а, чол.
1. Деталь предмета (ручного інструмента, зброї і т. ін.), за яку його тримають. — Ого-го! — перенісся ображений буркіт довкола. Чарнецький збурено стиснув держак у шаблі (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 27); Колгосп бідує без деревини страшенно, навіть держака на лопату ніде дістати (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 6).
2. Деталь механізму, приладу або предмета, за яку беруться рукою для пересування, перемикання, повороту. До 18-рядного культиватора КРС-8.. потрібно підготувати 36 лап-бритв (18 правих і 18 лівих) та 18 прямих і 18 зворотних держаків (Колгоспник України, 4, 1959, 12); А під стіною лежали якісь дивні чавунні кулі, з'єднані чавунними держаками (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 107).