ДЕРЖАТИ, держу, держиш, недок., перех.
1.
Взявши в руки, рот, зуби і т. ін., не випускати; тримати.
Держала в руках кухоль з водою та й впустила додолу
(Нечуй-Левицький, II, 1956, 19); [Явдошка:] Хіба вони гроші
в зубах держать? (Панас Мирний, V, 1955, 122); З вулиці
входить дід Терешко.. В руках держить великий букет
(Микола Зарудний, Антеї, 1962, 5);
// Підставляти руки, посуд, та-ру
і т. ін. для одержання чого-небудь. — Держи свій оклунок...
от насипав... от і йди собі; тут тобі на місяць
(Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 134); [Круста (підводить
кухля):] Держіть фіали! [Люцій:] Я не п'ю, спасибі
(Леся Українка, II, 1951, 400); — Ану? виверніть кишені:
Що там є такого? А ви, хлопці, держіть жмені...
(Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 140);
// Схопивши за що-небудь,
не відпускати від себе, не давати рухатися комусь,
чомусь. [Сестра Серахвима:] Ми вели її під
руки і держали кріпко... (Панас Мирний, V, 1955, 116); І на
весь гай гукать зачав [Вовк]: — Ой ненечко! Рятуйте!
Поможіте! Ловіте злодія, держіте! Добро моє покрав
(Леонід Глібов, Вибр., 1957, 50); Остап схопився з криком: —
Держіть ляха! Ловіть коня, ловіть!! (Олександр Довженко, I, 1958,
243);
// перен. Зберігати за собою, докладаючи до цього
зусилля.
2. Бути опорою чому-небудь; підтримувати. Міцні залізні штаби, що держали глуху браму, іржа проїла, зламалися, брама лежала долі (Панас Мирний, IV, 1955, 16); Коли й умре котра з них [смерек], переживши п'ять століть, — не дають їй упасти,.. ослабити ряди. Підставляють плечі, обхоплюють руками і держать (Гнат Хоткевич, II, 1966, 106).
3. Надавши чому-небудь певного положення, зберігати в ньому. — Ти тільки подивись, як вона ходить, як говорить, як держить стан (Нечуй-Левицький, II, 1956, 77); Вони вправно й гарно загрібали веслами, а старий держав стерно (Юрій Смолич, I, 1958, 46).
4. Змушувати залишатися, перебувати де-небудь.
Хан держить Богдана в своєму наметі й не пускає в
битву (Нечуй-Левицький, III, 1956, 308); То ж послухайте
старого: Не держіть узаперті Цього щиглика малого, Бо
загине в самоті! (Павло Грабовський, I, 1959, 141); Колись держали
у полоні Тут [в Авіньйоні] пап французькі королі
(Максим Рильський, III, 1961, 257);
// Затримувати
якими-небудь діями, справами. — Чого ж ти. нас держиш
надворі? Веди вже у хату (Панас Мирний, III, 1954, 299);
[Любов:] Ідіть собі спати, я не держу вас (Леся Українка,
II, 1951, 63);
// Залишати у кого-небудь. Не держи їх
[малюнки] тільки довго у фотографа (Тарас Шевченко, VI,
1957, 179); — Якщо недовго будете держати [список]
у себе — то згодний, — одказав я. — Держатиму,
скільки буде треба, — неласкаво мовив становий (Панас Мирний,
IV, 1955, 381).
5. Змушувати перебувати в якому-небудь стані,
положенні. Держати місто в облозі;
// Підтримувати,
тримати в певному стані. Вони так добре держали дім,
так уміли дбать, як їх покійна мати (Нечуй-Левицький, I,
1956, 351); Дружина лікаря.. держала всю господу,
як розумні бджоли вулик (Максим Рильський, Мости. 1948,
101);
// розм. Поводитися з ким-небудь, ставитися до
когось певним чином. [Мавка:] Який бо ти,
дідусю, став суворий! Се ти мене отак держати будеш,
як Водяник Русалку? (Леся Українка, III, 1952, 197); — Адже
коваль держить єї [її] як рідну дитину. Схоче погуляти
чи між посестри піти, то він їй прецінь не боронить
(Іван Франко, VII, 1951, 86).
6. Зберігати, тримати де-небудь. — А поки-що, держіть свої грошенята при собі, та й не хваліться про їх нікому (Панас Мирний, V, 1955, 392); Дуже негарно з Лідиного боку — держати отруту на столі, не під замком (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 185).
7. розм. Тримати з метою використання. Вже Ганя
купила гарненьку канапу, справила гарну одежу,..
держала корову, мала доволі молока (Нечуй-Левицький, I, 1956,
156); — Десятків зо два коней завжди держав [князь
Куракін], пар тридцять волів (Андрій Головко, II, 1957,
498);
// Зберігати для чого-небудь. Стояв у неї на
городі, В кострі на зиму очерет; .. Як порох був уже
палкенький, Його й держали на підпал (Іван Котляревський, I, 1952,
86); По обіді обсядуться всі гуртом під хатою.. Мати
винесе з хати миску з насінням (про свято держить),
поставить у коло (Андрій Головко, II, 1957, 401);
// заст.
Мати який-небудь заклад, підприємство. У коршмаря
[корчмаря], що недалеко скиту Держав шинок, була
одна дочка (Іван Франко, XIII, 1954, 289); Стара інвалідка
Юзефа держала тут притулок для бездомних моряків
(Юрій Смолич, V, 1959, 472);
// Тримати як робочу силу.
Держав батраків.., так тільки і знав, що год з году
усе багатів (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 311); [Василь:]
Може, і я розживусь і наймитів тоді держатиму, то й
не буду сам за плугом ходить (Марко Кропивницький, II, 1958, 150);
Цзаст. Мати за дружину. Сам Мотуз докопався, що
Грицаїв дядько держав його рідну тітку (Нечуй-Левицький,
IV, 1956, 224); Зять Семен.. живе у старого Проця в
приймах, бо держить старшу Процеву доньку Марію
(Юрій Яновський, I, 1958, 568).
8. без додатка, розм. Рухатися в певному напрямі. — Держи цабе, то якраз потрапимо в ворота до клуні (Нечуй-Левицький, II, 1956, 232); Воли були здорові, комашинкою здавався біля них Яшко.. Ззаду гукнули: — Соб держи, соб! (Андрій Головко, I, 1957, 127); — Держи за мною. Гаврило слухняно повів за ним биків (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 89).
9. У сполуч. з деякими іменниками означає: здійснювати те, що названо іменником. Держали ми знов раду з Лукашем (Марко Вовчок, VI, 1956, 248); — Ну, ті, певно, довго служили при війську, що й тепер іще, на старості, держать крок (Іван Франко, III, 1950, 213); — То, може, в наш, університет спробуєш держати екзамен? (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 153); — І обиду, товаришу, тут нічого держати (Юрій Мушкетик, Чорний хліб, 1960, 92).
10. перен., безос. Бути в певному стані (про погоду).
Починалася весна; хоч ще звечора й держало
заморозками, а проте вдень так світило, так гріло ясне
сонечко! (Панас Мирний, III, 1954, 60).
♦ Держати банк див. банк; Держати в голові що —
думати, пам'ятати про що-небудь; Держати віжки в
руках див. віжки: Держи в обидві жмені — не
розраховуй, не надійся (говориться глузливо тому, хто
сподівається що-небудь отримати). Нарізку власть йому
зробить! Якраз! — держи в обидві жмені! Треба
самовільно брати її, землю (Андрій Головко, II, 1957, 220);
Держати в руках кого — тримати кого-небудь в залежності.
подавати комусь волі. Мати.. радила, щоб він таки
держав Онисю в руках і не попускав віжок (Нечуй-Левицький, III,
1956, 60); В Гершковій коморі згоріли якісь папери,
квитки та записи, которили буцімто Гершко держав
пана є руках (Іван Франко, III, 1950, 44); Держати звичаїв,
рідко — дотримуватися звичаїв. [Хуса:] Мати, як
стара людина, не розбирає, що в часи новітні не можна
звичаїв старих держати (Леся Українка, III, 1952, 181);
Держати камінь за пазухою див. камінь; Держати
курс (лінію) на кого, що — скеровувати свою увагу
на кого-, що-небудь, орієнтуватися на когось, щось.
— Тепер я держу лінію не на мужиків, а більше на
дівчат та на підлітків (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 24);
Держати курс (путь) куди — рухатися у певному напрямі.
Скромно поцікавився [Йонеску], звідки подорожує і
куди держить путь поважна іноземка (Юрій Смолич, I,
1958, 48); Аж дивлюся — то машини до криниці
держать путь (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 114); Держати на світі
кого — підтримувати чиє-небудь життя. — Ти мою
старість веселиш, ти мене на світі держиш!..
(Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 426); Вона [корона], так сказати,
держала їх обоє [обох] на світі, і його [Петруся] і бабу
Василиху (Іван Франко, IV, 1950, 29); Держати першість (перед)
в чомусь — бути першим (в роботі, змаганні і т. ін.).
Знов держить вона перед чи на весіллях, чи на музиках.
Хлопці липнуть до неї (Нечуй-Левицький, I, 1956, 87); Не
підкачали й на цій ми ділянці. Першість держали, як
дружна сім'я (Степан Олійник, Вибр., 1959, 102); Держати під
замком див. замок; Держати під сукном — залишати без
уваги, не просувати далі. Написав я і третю п'єсу та
вже держу її під сукном... (Збірник про Кропивницького, 1955,
369); Держати руку за ким, за кого — бути чиїм-небудь
прихильником, підтримувати когось. — Так, сину, так!
Держи руку за жінкою, а матері не можна буде далі
в своїй хаті й слова промовити (Нечуй-Левицький, II, 1956,
287); — За багатиря руку держить! (Андрій Головко, II,
1957, 247); Держати свої нерви в руках — те саме,
що Держати себе в руках. Маю одвагу в характері —
..умію спокійно розважати в тривожні моменти,
держати свої нерви в руках (Леся Українка, III, 1952, 693);
Держати себе як — поводитися певним чином. — У нас
хоч роботи і небагато, а держи себе гаразд (Панас Мирний,
IV, 1955, 151); Паном себе держить [гість], гордо й
гідно (Леонід Первомайський, II, 1958, 275); Держати себе в руках —
стримувати свої почуття, намагатися бути спокійним.
Пиши мені хоч по кілька слів щодня, а то я забуду свою
обіцянку держати себе в руках і зовсім скисну (Михайло Коцюбинський,
III, 1956, 179); Держати умову, рідко —
дотримуватися умови. [Мавка:] Се так держиш умову я
дядьком Левом? (Леся Українка, III, 1952, 25); Держати у
секреті див. секрет; Держати язик за зубами (на
прив'язі) див. язик; Ноги не держать — про дуже сильну
втому чи слабість. [Матушка гуменя:] Все тіло
тремтить, не держать мене ноги... (Панас Мирний, V, 1955,
111).