в означеннях
Тлумачення, значення слова «дерзкий»:

ДЕРЗКИ́Й, а, е, розм.

1. Який має тверду будову, грубий вигляд; дебелий, жорсткий. Хазяїн підвівся з крісла й попрохав гостей в залу, подибавши поперед їх своїми цибатими, але не дерзкими, неначе крихкими ногами (Нечуй-Левицький, I, 1956, 623); Рейки залізниці виривались на хвилястий простір піщаних кучугур, порослих дерзкою травою чаполоччю і вільховими кущами (Василь Козаченко, Гарячі руки, 1960, 238).

2. перен. Який не виявляє поваги, пошани; грубий, невихований. Хто мене з полів і злих потоків У життя твоє, скажи, приніс? Трудного, жорстокого на слові. Дерзкого, та й ще чого бува (Андрій Малишко, Звенигора, 1959, 301).

3. Те саме, що дерзновенний. Твій погляд дерзкий в моїх думках встає, Зазира мені спильна ув очі (Іван Манжура, Тв., 1955, 49); Дерзкою формою сповіді на початку двадцятого століття несподівано для багатьох заговорив з масами Володимир Маяковський (Павло Тичина, III, 1957, 111).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 251.

Коментарі (0)