в означеннях
Тлумачення, значення слова «десятий»:

ДЕСЯ́ТИЙ, а, е. Числівник порядковий, відповідний до кількісного числівника десять. Минає рік, І другий минає, І четвертий, і десятий, А чутки [від сина] немає (Тарас Шевченко, I, 1951, 234).
Десятою дорогою (вулицею і т. ін.) обходити (обминати) кого, що — уникати зустрічі з ким-небудь, якоїсь неприємності; ігнорувати кого-, що-небудь. Джеря обходив панський двір десятою вулицею й зарікся навіть заробляти хліб на панському полі (Нечуй-Левицький, II, 1956, 261); Боявся зійти за одного з тих благодійників, яких навчені життям люди обходять десятою дорогою (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 171); Коли б знав чоловік, що доля готує йому через якийсь проміжок часу, тоді б десятою дорогою обминав непевні стежки (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 197); Десята справа — щось неважливе, неістотне. — Те, що квартири не було півроку, — справа для нього десята (Семен Журахович, Опов., 1956, 55); До десятого (сьомого) поту — до крайньої (граничної) втоми. — Я ще на панських плантаціях до десятого поту прополювала буряки, кров'ю руки сходили — знаю ціну отим клятим зайвим росткам (Наука і життя, 6, 1960, 16); П'яте через десяте — без зв'язку, безладно, перескакуючи з одного на інше. Набрехала Хівря [господині], що сестра занедужала, що треба одвідати.. Вже як вона там не брехала: п'яте через десяте! Ну, дарма, одпустили (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 102).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 256.

Коментарі (0)