в означеннях
Тлумачення, значення слова «детектив»:

ДЕТЕКТИ́В, чол.

1. род. а. У капіталістичних країнах — агент таємної служби розшуку. Серед верховинців стояли й нишпорили по всьому Хусту ще й сотні детективів — у одязі лісорубів, у верховинському чабанському вбранні і навіть — у чорних рясах отців василіянів... (Семен Скляренко, Карпати, II, 1954, 8).

2. род. у. Літературний твір або кінофільм, присвячений розкриттю заплутаної таємниці, як правило, пов'язаної зі злочином. Значною популярністю користуються в світі автори пригодницького жанру, а також детективу (Вечірній Київ, 25.VII 1957, 4).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 258.

Коментарі (2)