ДЕТЕРМІНІ́СТ, а, чол. Послідовник детермінізму. В детерміністів світ наладжений так стало. Що там для бога місця вже не стало (Леся Українка, I, 1951, 98).
ДЕТЕРМІНІ́СТ, а, чол. Послідовник детермінізму. В детерміністів світ наладжений так стало. Що там для бога місця вже не стало (Леся Українка, I, 1951, 98).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 258.