в означеннях
Тлумачення, значення слова «детонація»:

ДЕТОНАЦІЯ 1, ї, жін. Поширення в речовині хімічного перетворення з надзвуковою швидкістю, викликаного вибухом іншої речовини або ударом, стрясанням. Здатність палива до детонації у великій мірі залежить від будови вуглецевих ланцюгів в молекулах вуглеводнів (Загальна хімія, 1955, 420); — Від вибуху міни по детонації виникне.. вибух толу, який підніме вгору і розшматує на тріски увесь пароплав (Дмитро Бедзик, Дніпро... 1951, 194).
Детонація моторного палива — дуже швидкий процес горіння робочої суміші в циліндрі двигуна внутрішнього згоряння.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 258.

Коментарі (0)

ДЕТОНАЦІЯ 2, ї, жін. Відхилення від правильного тону в музиці, співі; фальшивість тону. — У неї не зовсім чисте піаніссімо... Є якась детонація... (Остап Вишня, I, 1956, 227);
//  Відхилення від нормального звуковою ритму, обумовлено неправильним згорянням палива в циліндрі двигуна. При детонації деталі кривошипно-шатунного механізму надзвичайно перевантажуються, що може при звести до їх поломки, а іноді й до серйозних пошкоджень двигуна. Тому робота двигуна з детонацією недопустима (Доценко та ін., Автомобіль, 1957, 72).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 258.

Коментарі (0)