в означеннях
Тлумачення, значення слова «діадема»:

ДІАДЕ́МА, и, жін.

1. Вінець або пов'язка з дорогоцінними самоцвітами у верховних урядовців, жерців, що визначала їх сан. [Гелен:] Ся діадема, сяя патериця — то знаки влади над всіма царями (Леся Українка, II, 1951, 300); Пішли вперед брати-народи.. До сяйва праці і свободи Без плах, корон і діадем (Максим Рильський, I, 1956, 236);  * У порівняннях. Все навкруги сповнене життя, молодості, краси. Величною діадемою синіють на обрії Високі Татри (Олесь Гончар, Зустрічі.., 1950, 41).

2. Жіноча дорогоцінна прикраса на зразок невеликої відкритої корони. На голові у неї сяла діадема з усяких бриліантів [брильянтів] (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 37); В чорній сукні, ..з одною діадемою в зачісці, Евеліна сиділа за столом, сувора і таємниче мовчазна (Натан Рибак, Помилка.., 1956, 161).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 294.

Коментарі (0)