в означеннях
Тлумачення, значення слова «дідич»:

ДІ́ДИЧ, а, чол., іст. Те саме, що поміщик; великий землевласник. Моя мати була кріпачка Сорочинського дідича Черниша (Володимир Самійленко, II, 1958, 409); Дідич у нас був багатющий (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 6).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 299.

Коментарі (0)