ДІ́ЙНА, тільки ж. Яка дає молоко, доїться (про
самок ссавців, перев. про корову). Нагодували І
напоїли, і дали Кожух і свиту на дорогу, І небораки додали
Ослицю дійну (Тарас Шевченко, II, 1953, 315); Проходила череда
дійних сименталок, видавлюючи свіжі сліди (Олекса Десняк,
Десну.., 1949, 272).
♦ Дійна корова — про того або те, що є джерелом
прибутку.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 302.