в означеннях
Тлумачення, значення слова «діл»:

ДІЛ, долу, чол.

1. Те саме, що долина. Потепліло. На долах цвіла, і пахла, і пишалася весна (Іван Франко, I, 1955, 101); Він бачив діл, розкинутий навкруг, Кипучі пущі. І тьмяноводий Буг (Микола Бажан, Нашому юнацтву, 1950, 449).

2. Те саме, що низ 1; протилежне верх. Як летіла ворона догори, то й кракала, а як на діл, то й крила опустила (Номис, 1864, № 1462); Запалили сосну від верха до долу (Павло Чубинський, V, 1874, 394); Дівчата обстругували стіни, — які з долу, які з кобилиць угорі (Андрій Головко, II, 1957, 98).
 До самого долу — до землі. По діброві вітер виє, Гуляє по полю, Край дороги гне тополю до самого долу (Тарас Шевченко, I, 1951, 48); Княгиня бачить їхні довгобороді обличчя, гострі очі, чіпкі, ніби до самого долу опущені, руки (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 35).

3. Те саме, що долівка. — А хіба ж ти не міряла сіней мотузком, як мазала діл та стіни? (Нечуй-Левицький, II, 1956, 328); На запорошеному глиняному долу лежали якісь старі речі (Микола Трублаїні, II, 1955, 253).

4. заст. Яма для мерця; могила. Он там, в долинці, під білими березами, копають уже діл глибокий, довічну хатину чумакові (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 182).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 303.

Коментарі (0)