в означеннях
Тлумачення, значення слова «діло»:

ДІ́ЛО, а, сер., розм.

1. Робота, заняття людини, пов'язані з розумовим і фізичним напруженням. Як діла нема дома, піде було блукати по селу (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 472); Несімо прапор справи нашої в дужих руках, ..не відділяймо слова від діла... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 170);
//  Наслідки цієї діяльності. Коваль радісно глядить на своє діло, любується ним кілька хвилин, а потім дає в руку сусідам (Іван Франко, IV, 1950, 193); Робота йде. Ось-ось незабаром закінчать. Тоді покажуть усім, не будуть уже таїтися. Аби лише вийшло діло (Андрій Головко, I, 1957, 191).

2. чиє. Те, що безпосередньо стосується кого-небудь, входить у чиєсь завдання; справа. — Що не кажи, а не панське діло біля землі ходити (Панас Мирний, IV, 1955, 251); — Заходь, хто бореться за революцію, за робоче діло..! (Петро Панч, II, 1956, 271); В славних трудових ділах хліборобів України, як сонце у краплині води, відбивається відданість радянських людей любимій Батьківщині, ленінській партії комуністів (Радянська Україна, 4.VIII 1959, 1).

3. розм. Ділова потреба. — Та ще послухай, щось скажу: Щоб в пекло ти зайшов до мене, Бо діло єсть мені до тебе (Іван Котляревський, I, 1952, 108); Тут уже втрутився до цієї справи я і дозволив їй [молодиці] іти за своїм ділом (Юрій Яновський, I, 1954, 62);
//  кому, чому, до кого — чого. Відношення, причетність. — Яке вам діло до мого життя й до моїх грошей? Не ви мені їх дали! — сердиться Карпо (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 302); Жилося трудно і свинопасом, і чабаном.. Кому там діло — чи він наївся, чи він голодний (Андрій Головко, II, 1957, 389).

4. розм. Що-небудь важливе, істотне, потрібне. — Ти кажи діло, а то квакаєш, як ворона (Панас Мирний, I, 1954, 294).

5. рідко. Те, що відбулося; те чи інше явище. Слухайте ж, як було діло (Марко Вовчок, VI, 1956, 261); Ні, не соромно нам оглянутися на діла давно минулих днів (Олександр Довженко, III, 1960, 79).

6. рідко. Справа, що підлягає адміністративному або судовому розглядові. Комісія розібрала діло вербівських селян і звеліла наділить їх кращою землею (Нечуй-Левицький, II, 1956, 261);
//  Зібрання документів, що стосуються якоїсь справи або особи. — Прокурор не буде з ними демократію розводити.. Він одразу заведе діло номер такий-то, підшиє в нього першого папірця, а там уже само покотиться (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 140).

7. заст. Промислове або комерційне підприємство.
Бути в ділі; Іти в діло — використовуватися. — Ці апарати три роки тому були в ділі, але не довго послужили, не було путнього механіка (Дмитро Бедзик, Серце.., 1961, 16); Велике діло, ірон. — про що-небудь незначне, пусте. А щука на своє хилила: Ет, вигадки! Велике діло — миші (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 107); Грішним ділом див. грішний; Ділом допомагати (прислужуватися) — подавати конкретну допомогу. За Вашу ідею.. я завжди стояла і буду стояти, а наскільки прислужуся їй ділом, се залежатиме від моїх сил і талану (Леся Українка, V, 1956, 133); Діло на мазі — робота, справа налагоджена, не затримується; Діло [не] стоїть за ким — чим — про причини затримки якої-небудь справи. — Ну, то за чим же діло стало? (Андрій Головко, II, 1957, 474); — За платою діло не стане, — сказав Юрій (Федір Бурлака, Напередодні, 1956, 14); Діло робити — працювати, робити що-небудь корисне. Сидить [пані], тільки очима поводить та вигукує: «Робіть діло! робіть! не лінуйтеся!» (Марко Вовчок, I, 1955, 29); Яке то трудне діло Кирилик робить; це не те, що телят перейняти.. А це треба.. завчити і памятати (Панас Мирний, I, 1954, 152); До діла — до речі, до ладу що-небудь; по суті. — Все оце дуже чуло сказано, але не до речі, а от саме перше слово було до діла (Леся Українка, III, 1952, 593); Звісне діло див. звісний; І ділу кінець див. кінець 1; Каїнове діло чинити — зраджувати, вбивати. [Іван:] Радянська влада — кров нашої крові. Для неї і про рідного сина забудеш, коли цей син.. каїнове діло чинить... (Ярослав Галан, I, 1960, 506); Куди твоє діло — про щось гарне, незвичайне Бачу. — він на пероні. Не у спецівці... в сірій кепці, з чемоданчиком — куди твоє діло! (Ігор Муратов, Жила.. вдова, 1960, 66); Мати діло з ким — чим — вступати в які-небудь стосунки з ким-небудь, стикатися з кимсь, чимсь. Мені ніколи не доводилось мати діла з цензурою (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 230); На ділі — практичною діяльністю, на практиці. Радянський Союз на ділі довів, що він прагни миру і ділового співробітництва з усіма країнами (Радянська Україна, 26.X 1956, 1); Не буде діла — нічого не вийде, марна справа. — Казала біла, що не буде діла! — підвівся Микола Йосипович (Павло Автомонов, Коли розлучаються двоє, 1959, 568); Не ваше (твоє, його і т. ін.) діло; Не вашого (твого, його і т. ін.) ума (розуму) діло — вас (тебе, його і т. ін.) не стосуються, ви (ти, він і т. ін.) не повинні втручатися. [Данченко:] Та воно начебто це й не ваше діло, пане... (Борис Грінченко, II, 1963, 511); — Не твого ума діло! — гарикнула Текля і одвернулася (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 272); Не діло — не годиться. Так працювать не діло, пошкодиш і собі (Володимир Сосюра, I, 1957, 320); Нема (не було б) діла — ні чого не виходить, не вийшло б. Прикажчик нічого не розумів і коли б не Андрій, не було б діла (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 39); Ковалі мене до горна Підведуть — дивися, сила! Хай робота паша чорна, Та без неї нема діла (Павло Усенко, Листя.., 1956, 202); Нема діла кому до кого—чого — не цікавиться хтось ким-, чим-небудь, не мав ніякого відношення, ніяких справ. — Вас горне до себе наука,.. а до життя, до громадських справ — вам немає діла! (Панас Мирний, I, 1954, 351); — Я думаю так,.. я один, і більш мені нема ні до кого діла (Леся Українка, III, 1952, 687); Не стільки того діла — невелика, нескладна справа; Паном діло — розкішно, безтурботно. Мірошник паном діло жив (Євген Гребінка, I, 1957, 69); — Я б тоді паном діло зажив. Та де тобі, — більше б пана був.. Усе б у садку і сидів та овочі їв (Панас Мирний, IV, 1955, 25); Темне діло див. темний; Чорне діло див. чорний.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 304.

Коментарі (0)