ДІМ, дому, чол.
1. Будівля, признач. для житла або для розміщення різних установ; будинок. Широка, обсаджена кипарисами стежка веде до дверей у літній триклініум [трикліній] на розі двоповерхового дому (Леся Українка, II, 1951, 385); Дім у Семена Непийводи був такий веселий, що стріха на ньому, як у задерикуватого парубка шапка, була набакир (Остап Вишня, I, 1956, 353); * Образно. Тому й дорога нам. Радянська Вітчизна, Що їй віддаємо і силу, й уміння, і мрії політ, Що в ній ми будуємо сонячний дім Комунізму (Микола Гірник, Друзі.., 1953, 9).
2. Приміщення, в якому живуть люди; житло.
Цариця Клітемнестра з царським намісником Егістом
наглядають, як раби й рабині кінчають прикрашати
дім (Леся Українка, II, 1951, 328); Радісні вигуки наповнили
дім (Юрій Смолич, II, 1958, 38).
З дому: а) з свого житла. Яків поплівся з дому та до
шинку (Панас Мирний, I, 1954, 276); б) з рідних місць.
Сьогодні виїжджаю з дому і завтра буду за границею
(Леся Українка, V, 1956, 145); Повен дім кого — велика
кількість (про людей). Хай їм стидно [соромно] буде так
забувати про мене, хорого. Адже повен дім людей, які
вміють писати (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 444).
3. Приміщення, люди, що в ньому живуть, та їх
господарство. В хату вскочив господар дому, в шубі, в
шапці, в калошах з снігом, низький, з злими очима й
тремтячою бородою (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 403); Я люблю, коли є
в домі діти 1 коли вночі вони сміються (Максим Рильський,
Голос. осінь, 1959, 20);
// Про сім'ю або людей, що живуть
в одному приміщенні. Я йду, а може, саме у цю хвилину
ввесь дім вже знає страшну новину — і панна Анеля в
істериці б'ється, читаючи лист: «Я вас кохав» (Михайло Коцюбинський,
II, 1955, 267); Не знали про його переконання і в домі
Карташових, де він давав урок розбещеному синкові
старого полковника (Петро Панч, В дорозі, 1959, 53).
4. рідко. Монархи одного роду, що послідовно
замінювали один одного. Більшість європейських держав
була зайнята питанням про долю іспанських володінь
у зв'язку з очікуваною смертю престарілого і бездітного
іспанського короля, який походив з австрійського дому
Габсбургів (Історія СРСР, II, 1957, 10); Он — палац
Зимовий. В нім Розміщався царський дім (Іван Нехода, Ми живемо..,
1960, 120).
Божий дім, заст. — церква. Дознався був владика, що
сліпий старець чинить у божому домі одправу, — і
заборонив (Марко Вовчок, I, 1955, 9); Дім розпусти;
Публічний дім — у капіталістичному суспільстві — будинок,
де живуть і приймають відвідувачів проститутки.
Я аж геть пізніше дізнався, що мешкав у тайнім домі
розпусти (Василь Стефаник, II, 1953, 14); [Ольга:] Тут не
публічний дім! [Ряженко:] Та хіба я не знаю? Тут
жіночий монастир (Іван Микитенко, I, 1957, 305); Жовтий дім,
заст. — лікарня для психічнохворих. — А казали, що його
в жовтий дім відправили?.. (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 35).