в означеннях
Тлумачення, значення слова «діра»:

ДІРА, и, жін.

1. Щілина, отвір у чому-небудь. Грек підбіг до човна і ахнув: у човні була діра (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 393); Діри були позабивані диктом, позатикані ганчірками (Олександр Бойченко, Молодість, 1949, 7);
//  Заглибина в чому-небудь. Він цілий рік сидить десь в кутку.. та довбає пальцями у стінах діри (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 28); Він пройшов уже два таких місця, завернув за камінний виступ і побачив у скелі велику чорну діру (Іван Багмут, Щасливий день.., 1959, 118);
//  Розірване або витерте місце на одежі, взутті і т. ін. Обутий [Харон] в драпі постоли; Із дір онучі волочились (Іван Котляревський, I, 1952, 130); Двісті літ оте шатро спочивало в укриттю.., чимало дір попрогризали в нім миші (Іван Франко, II, 1950, 366);  * Образно. Одягнений у діри й лати, Спітнілий, темний, як земля, Ти усміхаєшся, мулате, Прибульцям хтозна-відкіля (Максим Рильський, Дал. небосхили, 1959, 99).
Латати (залатати) діру (діри) — діставати те, чого не вистачає, або відшкодовувати втрачене. Коли то він уже позбудеться цих боргів, щоб міг працювати на себе, не на те, щоб латати діри!.. (Антін Крушельницький, Буденний хліб.., 1960, 51); Хома ніяк не міг убгати в голову думку, що він мусить терпіти голод, коли в скрині лежать гроші — невеликі, правда, але все-таки можна залатати ними хоч одну діру в господарській потребі… (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 91).

2. перен., зневажл. Про все відстале, запущене в економічному і культурному відношенні. — Ви от, спеціаліст високої марки, спокійнісінько працюєте в цій дірі, хоч могли б працювати й у значно пристойніших умовах (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 37); [Гаврило:] Нашу шахту увесь Союз знає, а у вас що на сьогоднішній день? Діра, а не шахта (Олександр Корнійчук, II, 1955, 145).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 307.

Коментарі (0)