в означеннях
Тлумачення, значення слова «діставати»:

ДІСТАВАТИ, стаю, стаєш; наказ. сп. діставай; недок., ДІСТАТИ, ану, анеш; наказ. сп. дістань; док., перех.

1. Брати, витягувати що-небудь звідкись. Христя підвела голову, глянула на Марину, що спиналася на мисник діставати посуду (Панас Мирний, III, 1954, 227); Професор вставав з ліжка й діставав карту (Олесь Донченко, II, 1956, 75); Кавун дістав з кишені сірники, тернув сірником об стіну (Нечуй-Левицький, II, 1956, 203); Глафіра з печі дістала казан відвареної картоплі.. й поставила на ліжко (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 15).

2. Дотягуючись, досягаючи, доторкатися до чого-небудь. Кайдаш кинув свиту на лаву в куток, звалився, але не дістав головою до свити (Нечуй-Левицький, II, 1956, 271); Такі жита, що не дістать рукою (Михайло Стельмах, Шляхи.., 1948, 7).

3. Здобувати, відшукувати що-небудь, долаючи труднощі. Я дістаю Вісник певно таким шляхом, про який писали (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 265); Хоменко дипломатично починав розмову [з Бетею] і діставав потрібні йому відомості (Микола Трублаїні, I, 1955, 63); Нині рано я мав дістати гроші та й не дістав (Василь Стефаник, III, 1954, 88); Їй треба було дістати полотна для Кандиби та влаштувати деякі господарські справи (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 199).
Зимою (взимку) снігу не дістанеш у кого — хто-небудь дуже скупий. — Не йди до Мотрі позичати хліба, бо ноги рогачем поперебиваю! В неї снігу зимою не дістанеш (Нечуй-Левицький, II, 1956, 324).

4. Одержувати щось очікуване, потрібне, необхідне. Чи ти дістаєш всі мої листи? (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 421); Молдавія дістає від України велику допомогу в справі розвитку культури і науки (Радянська Україна, 17.I 1954, 3); Він сподівався дістати од тіток двоє сіл після їх смерті (Нечуй-Левицький, II, 1956, 74); — За царської влади, напевно, твій тато ніколи не зміг би освіту дістати (Наталя Забіла, Малим.., 1958, 13);
//  рідко. Заробляти працею (про заробітну плату). А тим часом факт, що мої російські перекладачі дістають в кілька раз більше за переклади, ніж я за оригінал (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 305);
//  Здобувати яке-небудь звання, роботу і т. ін. Статут російської армії.. не визнавав за жінками права діставати офіцерське звання (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 87); Яворський, як і обіцяв, допоміг Іванові дістати роботу на вузькоколійці (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 50);
//  Одержувати назву, ім'я і т. ін. У багатьох народів найбільш помітні сузір'я дістали свої народні назви, які відрізняються від прийнятих зараз у науці (Воронцов-Вельямінов, Астрономія, 1956, 10); Рік тому робітники і службовці, колгоспники і студенти, домогосподарки і пенсіонери нашої Батьківщини почали створювати самодіяльні групи та організації по охороні громадського порядку, які згодом дістали назву добровільних народних дружин (Наука і життя, 2, 1960, 12);
//  Одержувати винагороду. Чесно і ударно працював — за це і орден дістав (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 347).

5. Одержувати розпорядження, вказівку і т. ін. про здійснення чого-небудь. — Купріян Олександрович і дід нам так само допомагатимуть у роботі. Вказівки діставатимемо з Ради Тсоавіахіму (Олесь Донченко, I, 1956, 67); Наступного дня батарея дістала наказ рушати вперед (Олесь Гончар, Маша.., 1959, 8).

6. Відчувати на собі (фізично або морально) діяння чого-небудь. Хай ще дістає він часом від матері запотиличника, але має і відповідну шану, як хазяїн двора (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 8); Біжить [Дзевалтовський], інколи штовхає когось і дістає лайку навздогін (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 168); Вона дістала від Маріцци такий повний зненависті погляд, що аж жахнулася та прожогом вискочила з хати (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 266);
//  Захворювати, заражатися якоюсь хворобою. [Руфін:] Десь в поході пропасницю дістав я... (Леся Українка, II, 1951, 391); Перетрудившися на тому і діставши сухоти, урядовець відомства пошт і телеграфу передчасно помер (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 30).
Діставати (дістати) відкоша див. відкоша; Діставати (дістати) гарбуза див. гарбуз; Діставати (дістати) носа див. ніс.

7. Видобувати, виробляти що-небудь. Такі двигуни, в яких механічну енергію дістають за рахунок перетворення теплової енергії, називають тепловими двигунами (Доценко та ін., Автомобіль, 1957, 17).

8. Указує на здійснення того процесу, стану, що названий абстрактним іменником — прямим додатком. На з'їздах братніх комуністичних і робітничих партій, що відбулися за останній час, ревізіоністи дістали рішучу відсіч (Наука і життя, 8, 1958, 8).

9. рідко. Набувати нової ознаки, особливості. Кущі верболозу у присмерку дістають м'які контури (Ірина Вільде. Сестри.., 1958, 245).

10. розм., рідко. Бути в належній кількості; вистачати. Споконвіку, з дідів — з прадідів так велося, щоб хліб руками збирали... І всім було, всім діставало (Панас Мирний, IV, 1955, 243).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 308.

Коментарі (0)