ДІСТАВАТИСЯ, стаюся, стаєшся; наказ. сп. діставайся; недок., ДІСТАТИСЯ, ануся, анешся; наказ. сп. дістанься; док.
1. Переходити в чиє-небудь
користування, ставати чиєюсь власністю. Вони [робітники]
хочуть, щоб не було багатих і бідних, щоб плоди
праці діставалися тим, хто працює.. (Ленін, 7, 1949, 172);
Оця десятина землі, густо засаджена розкішними
кущами, ..дісталась йому ще від батька (Михайло Коцюбинський, I, 1955,
189); Наталі Корсунь в гуртожитку дісталася
невеличка кімнатка (Олесь Донченко, Шахта.., 1949, 23);
// перен.
Випадати на чиюсь долю. Вряди-годи єрусалимським
теслям робота дістається, і яка? (Леся Українка, I, 1952,
442); Але ж могло статися й таке, що саме
Валентинові Модестовичу дісталася б уся слава (Юрій Шовкопляс,
Інженер.., 1956, 157).
2. З труднощами йти, їхати, підніматися і т. ін. до якого-небудь місця, предмета; добиратися. Того ранку я діставався до Берникової хати майже цілу годину, хоч вона була й не дуже далеко від мене (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 195); [Будівничий:] Моя порада ось яка: рубаймо в горі щаблі, щоб нам стояти твердо і щоб дістатися на гору (Леся Українка, II, 1951, 209); Пізно ввечері дісталися ми додому, стомлені, сердиті (Євген Кравченко, Квіти.., 1959, 155).
3. рідко. Влаштовуватися куди-небудь, зараховувати
себе до складу чогось. Дуже було б мені приємно
дістатись у співробітники до сього журналу (Леся Українка, V,
1956, 379); Її мрією було дістатися де-небудь в
консерваторію, студіювати музику (Ольга Кобилянська, III, 1956, 301);
// Проникати в середовище кого-, чого-небудь. І ось
той чоловік дістається між галицьку інтелігенцію, живе
між нею (Іван Франко, XVI, 1955, 25); Місячний промінь скоріш
не дістанеться До океану глибокого дна, Аніж не
влучить стріла Артемідина В серце безумця зухвале,
палке (Леся Українка, I, 1951, 158).
4. З труднощами домагатися, досягати чого-небудь, здобувати щось. Письменник повинен усе відмічати, в його творах не повинно бути нічого неправдивого. І хоч би якою тяжкою ціною діставалася ця правда, він не може її обминати (Історія української літератури, I, 1954, 613); — До лиха з техвідділом! — Наринський відмахнувся, і Русевич зрозумів: зовсім не цікаво йому, якою ціною дісталася перемога (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 163).
5. безос., кому, чому. Одержувати покарання за
що-небудь. А найбільше Тарасові тому дістається, бо він
і не змовчить, і за сестер заступиться, і Степанкові
сам здачі дасть (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 32); Дарма
есесівці ховались, у скелях щулились, — і там їх спинам
добре діставалось, і їх арійським черепам (Іван Гончаренко, Вибр.,
1959, 162); Гірше у вірші дісталось козі: З'їв її вовк у
густій дерезі! (Степан Олійник, Вибр., 1959, 173).
♦ Дістанеться (дісталося, буде і т. ін.) на горіхи
(кислички, бублики і т. ін.) кому — хто-небудь
одержить (одержав) покарання, когось покарають. — І тобі
дістанеться на горіхи, — сказав він, рвонувши Мотрю
так, що вона, наче груша, геть одлетіла (Панас Мирний,
IV, 1955, 167); Він, замість олії, підлив гасу —
переплутав пляшки. Дісталося на горіхи господареві (Василь Минко,
Моя Минківка, 1962, 95); Як почують пани, що в кухні
хто є, то буде мені на горіхи! (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 66);
— Це вірно, — підтримав інший селянин. — Бува,
Костур повернеться, то дістанеться нам на кислички
(Леонід Юхвід, Оля, 1959, 310).
6. Потрапляти в складні умови, обставипи. [Елеазар:]
Сон мені грізний приснився — хто відгадає його?
Наче я в руки дістався до ворогів найлютіших (Леся Українка,
II, 1951, 144); Вуйко Юра в першу війну дістався в
полон до Росії, а в революцію був у Червоній гвардії
(Агата Турчинська, Зорі.., 1950, 27);
// Вибиратися з складних умов,
обставин. Отак-то Когутик з Лисички сміявся,
Щасливий, що з кігтів на волю дістався (Іван Франко, XIII, 1954, 264);
[Мартіті:] Ти ще можеш, сестро, дістатися на волю
(Леся Українка, III, 1952, 314).
7. тільки недок. Пас. до діставати 1, 3.