в означеннях
Тлумачення, значення слова «дівчина»:

ДІ́ВЧИ́НА, и, жін. Молода неодружена особа жіночої статі. Та й дівчина ж була [Олеся]! Велична, ..до всякого привітна й ласкава, і заговорить, і засміється, і пожартує (Марко Вовчок, I, 1955, 21); Три дівчини, студентки агрономи, йшли взимку по доріжці лісовій (Максим Рильський, III, 1961, 207);  * У порівняннях. Ось і рябина стоїть, мов дівчина заквітчала голову хмелем (Панас Мирний, I, 1954, 251);
//  Кохана, наречена. Спізниться він на гуляннячко, я й очі виплачу. «Може, думаю, — в його друга є дівчина» (Марко Вовчок, I, 1955, 3); Де гнуться верби понад ставом. Там пройде дівчина моя (Володимир Сосюра, II, 1958, 17).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 298.

Коментарі (0)