ДІВЧИ́СЬКО, а, сер., розм.
1. Те саме, що дівчинка. Вона в тому чудесному віці, коли з дівчиська виростає дівчина (Вадим Собко, Звичайне життя, 1957, 216); * У порівняннях. Коли їй каже хто-небудь «твій чоловік», вона, мов дівчисько, опускає очі і щоки її спалахують.. рум'янцем (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 398).
2. зневажл. Про дівчину. [Ніна:] Скажіть прямо, що ви закохалися в це дурне дівчисько (Іван Кочерга, II, 1956, 11).