ДІ́ВКА, и, жін., розм.
1. Те саме, що дівчина. Гарна
дівка, як засватана (Номис, 1864, № 1816); Козак — не
без щастя, дівка — не без долі (Панас Мирний, II, 1954, 237);
// Дівчина, якій час одружуватись. — Я вже дівка, мені
вісімнадцятий пішов (Панас Мирний, I, 1954, 72); — Дні за
днями проходять, роки спливають за водою. Не встигла
й озирнутись, дочка — вже дівка (Олесь Донченко, I, 1956, 484).
♦ Вогонь дівка — вольова, весела, моторна
дівчина. Сміливість і витримка [в Марії], хоч зараз
командиром призначай. Вогонь дівка і все тут (Василь Кучер,
Чорноморці, 1956, 441).
2. заст. Одинока (неодружена) покоївка, служниця
в панському дворі; горнична, наймичка. — Купив ото вже
її [Ганну] пан, ..до того там моя сестра Марія була,
так ся так за дівку в горницях, а та як би і хазяйка
(Панас Мирний, V, 1955, 335); У неї в покоях працюють
дівки, все шати гаптують, мережать хустки, нанизують
перли дрібненькі (Леся Українка, IV, 1954, 439).
♦ Мов (немов, наче і т. ін.) засватана дівка —
несмілива, сором'язлива людина. — Товаришу П'ятниця,
чого ж ти стоїш, наче засватана дівка? (Василь Кучер,
Чорноморці, 1956, 344); Сивіти (посивіти, сидіти, засидітися)
в дівках — довго не виходити заміж. [Горпина:]
Тисячі та сотні ніколи в дівках не посивіють ..Повиходять
швиденько (Нечуй-Левицький, II, 1956, 478); — Гарна, примітна
[Уляна], в дівках не засидишся (Віталій Логвиненко, Літа.., 1960,
230); Стара дівка — те саме, що Стара діва (див. діва).
— Карпова тітка померла — десь у городі служила —
стара дівка, самотня (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 299);
Сімнадцять років було моїй матері, коли я народився. Тоді
рано виходили заміж: двадцятирічна дівчина — то вже
була стара дівка (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 44).