в означеннях
Тлумачення, значення слова «дізнавати»:

ДІЗНАВАТИ і ДОЗНАВАТИ, аю, аєш, недок., ДІЗНАТИ і ДОЗНАТИ, аю, аєш, док., розм., рідко.

1. перех. і неперех. Те саме, що довідуватися 1. Любив дівчину півтора року, Доки не дізнали вороги збоку (Українські народні ліричні пісні, 1958, 334); Старий дозна — розсердиться, А мати і гірше, Хоч я тебе любитиму За теє ще більше (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 74);
//  Те саме, що вивідувати. Стражничиха доводила їм, що то чоловіка задля того поставлено, щоб, поміж людьми вештаючись, їх думки вивідував та всякі лиходійні заміри дізнавав (Панас Мирний, IV, 1955, 352); Книжечки Мережаю та начиняю Таки віршами. Розважаю Дурную голову свою Та кайдани собі кую (Як ці добродії дознають) (Тарас Шевченко, II, 1953, 163);
//  Те саме, що розпізнавати. Під час пригоди Дознати приятеля (Номис, 1864, № 9528).
Дізнати (дознати) мудрості, заст. — розумно, мудро зробити, вчинити. Молебствіє архімандрит Сам на горі править, Святого бога просить, хвалить, Щоб дав їм [громаді м. Чигирина] мудрості дознати, Гетьмана доброго обрати (Тарас Шевченко, II, 1953, 137).

2. перех. Те саме, що відчувати 1. Пісні соловейкові дзвінко-сріблисті! Невже ви замовкли, минули? О ні, ще не час! ще ж бо ми не дізнали Всіх див чарівливої ночі (Леся Українка, I, 1951, 50);
//  Те саме, що зазнавати. Був він маломовний і ніби похмурий, хоч від нього ніхто урази не дознавав (Марко Вовчок, VI, 1956, 301); — Не займаймо її тепер! Хай вона упивається щастям своїм, хай вона дізнає його хоч раз на світі (Панас Мирний, I, 1954, 59); — Слухайте, дітки, старого чоловіка. Я на світі доволі прожив і всього дознав (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 270); [Василь:] Дякую вам за вашу прихильність до мене, за ваше до мене співчуття і за те щире підтримання, якого від вас я дізнає (Володимир Самійленко, II, 1958, 102);
//  Те саме, що переживати 1. Ніякої пригоди не дізнає.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 301.

Коментарі (1)