в означеннях
Тлумачення, значення слова «доблесть»:

ДО́БЛЕСТЬ, і, жін., уроч. Відвага, мужність, геройство. Рицарська відвага, хоробрість, військова доблесть відзначають Ігоря, ще більше — його брата «буй-тура» Всеволода — князя Курського (Історія української літератури, I, 1954, 47); За доблесть і героїзм багатьом комсомольським організаціям були вручені Червоні прапори (Історія УРСР, II, 1957, 221);
//  Самовідданість у праці, в якій-небудь діяльності. Гірник працює в глибині подоланих шарів, і слава йде по стороні про доблесть шахтарів (Микола Упеник, Вірші.., 1957, 75).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 320.

Коментарі (0)