в означеннях
Тлумачення, значення слова «добраніч»:

ДОБРАНІЧ, виг. Уживається як побажання приємного сну, доброго відпочинку. — Ну, добраніч, моя дитино! Ти, певне, дуже втомилась? (Леся Українка, III, 1952, 503); Вони прощаються коротко: — Добраніч! — Добраніч! (Вадим Собко, Срібний корабель, 1961, 161).
 Добраніч дати кому, рідко — побажати кому-небудь приємного сну, доброго відпочинку. — Даруй, мій княже!.. Я почув, що ти вернув із ловів, і приходжу Тобі добраніч дати (Іван Франко, IX, 1952, 215); На добраніч — те саме, що добраніч. — Так прощавайте. На добраніч! — Прощай. Добраніч! (Панас Мирний, III, 1954, 45); [Кіндрат:] Що ж, ніби час спати. На добраніч (Олександр Корнійчук, II, 1955, 146).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 320.

Коментарі (0)