в означеннях
Тлумачення, значення слова «добре»:

ДОБРЕ,

1. Присл. до добрий; протилежне погано. А щоб збудить Хиренну волю, треба миром, Громадою обух сталить; Та добре вигострить сокиру (Тарас Шевченко, II, 1953, 288); Мічурін вийшов на середину кімнати, його оточили, й він знову почував себе добре (Олександр Довженко, I, 1958, 455).

2. присл., розм. Дуже, вельми. Любка першої ночі таки добре боялась (Нечуй-Левицький, II, 1956, 258);
//  Зовсім, остаточно. В той час уже добре смеркалося (Панас Мирний, II, 1954, 239).

3. у знач. присудк. сл. Про успішний хід справ, сприятливе оточення. — А тут же вам добре? (Марко Вовчок, I, 1955, 11); — Я певен, що все буде добре: дивись, народ у нас, як на підбір (Олесь Гончар, III, 1959, 39); — Є хороше прислів'я: в гостях добре, а дома краще (Юрій Мокрієв, Острів.., 1961, 78);
//  у знач. присудк. сл. з спол. що, коли і т. ін. Дуже вдало, до речі. Палагна прибігла додому лиха. Добре, що хоч Іван нічого не бачив (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 338); — Чи вже людям не можна жити правдою?.. А як би добре було, коли б усі жили по ній! (Панас Мирний, I, 1949, 295).

4. у знач. част. Уживається на означення згоди; гаразд. Та добре, розкажу про них, хоч то вони й не дуже варті (Леся Українка, I, 1951, 401); — Коли будеш, Євгене, уже старим, ..згадай оцей край, оцей струмок... — Добре... (Олесь Гончар, III, 1959, 90).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 321.

Коментарі (0)