в означеннях
Тлумачення, значення слова «добренько»:

ДОБРЕ́НЬКО. Присл. до добренький. — Живе він собі добренько, хоч і не в достатках (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 284); Давно-давно мовляють люди: Що добренько роби, то добре й буде (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 175); Одного разу, коли Денис ішов на роботу, добренько-таки припізнившись, його перестрів Оксен (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 241).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 321.

Коментарі (0)